АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

Мета артикуляційної гімнастики – формування та відпрацювання повноцінних рухів та положень органів артикуляційного апарату, на базі яких утворюються звуки, що складають фонетичну систему української мови.

Язик є найбільш рухомим органом. Він складається з кореня та спинки, в якій розрізняють передню середню та задню частини. Також виділяється кінчик язика та бокові краї. Кінчик язика може опускатися за нижні зуби (при звуках С, З, Ц, підніматися за верхні зуби (при звуках Т, Д, Н), притискатися до альвеол (при звуці Л), тремтіти під натиском видихуваного повітря (при звуці Р). Передня частина спинки язика може підніматися без участі кінчика до альвеол і утворювати з ними щілину (при звуках С, З, Ц), підніматися до піднебіння разом з кінчиком язика і утворювати щілину з твердим піднебінням (при звуках Ш, Ж. Щ). Тому важливо включати в артикуляційну гімнастику вправи, при виконанні яких відпрацьовуються положення язика:

- опущений за нижні зуби (вправа «Почистимо зуби»);

- піднятий догори (вправи «Маляр», «Грибок», «Гармошка»).

Після відпрацювання окремих рухів даються вправи на переключення з одного положення на інше (вправа «Гойдалка»).

Середня частина язика обмежена у своїх рухах і може тільки підніматися до твердого піднебіння (при вимові звука Й та м’яких приголосних). Для відпрацювання підняття середньої частини спинки язика виконується вправа «Киця сердиться», де дітям пропонують посміхнутися, показати зуби, відкрити ротик, кінчик язика покласти за нижні різці, вигнути спинку і погладити її верхніми зубами слідкуючи, щоб нижні зуби не рухалися вперед.

Задня частина язика може підніматися і змикатися з піднебінням (при звуках К, Г) або ж утворювати щілину з піднебінням (при звуці Х). Для відпрацювання цих рухів виконуються вправи «Пароплав гуде» та «Хованки».

Бокові краї язика можуть притискатися до внутрішньої поверхні корінних зубів і не пропускати вбік повітряний струмінь (при звуках І, Е, С, З, Ц, Ш, Ж, Ч, Щ, Р); можуть опускатися і пропускати повітряний струмінь вбік (при звуці Л); язик може звужуватися і бокові краї не будуть торкатися корінних зубів (при звуках О, У).

Язик може бути широким, розплесканим – для відпрацювання цього положення виконуються вправи «Покараємо язичок», «Смачне варення». Також він може бути вузьким – вправа «Годинник», «Дістань льодяник».

Губи також відіграють значну роль в утворенні звуків. Вони можуть витягатися в трубочку (при звуці У), округлюватися (при звуці О), оголювати передні верхні та нижні зуби (при звуках І, С, З, Ц, Л), злегка висуватися вперед (при звуках Ш, Ж). Нижня губа може змикатися з верхньою (при звуках П, Б, М) і утворювати щілину, наближаючись до верхніх передніх зубів (при звуках В, Ф). Розвитку рухливості сприяють вправи «Сопілка», «Паркан»

Нижня щелепа може опускатися і підніматися, змінюючи тим самим об’єм ротової порожнини, що важливо при утворенні голосних (вправи «Пароплав гуде», «Гойдалка»).

М’яке піднебіння може підніматися і опускатися. Коли м’яке піднебіння опущене, видихуваний струмінь повітря проходить через ніс, в результаті чого утворюються носові звуки М, МЬ, Н, НЬ. Якщо м’яке піднебіння підняте, а маленький язичок притиснутий до задньої стінки глотки, то закривається прохід до носової порожнини. Видихуваний струмінь іде через рот і утворює ротові звуки (всі, крім М, МЬ, Н, НЬ). Розвитку рухливості м’якого піднебіння сприяє покашлювання з відкритим ротом.

У мовлені звуки вимовляються не ізольовано, а один за одним, тому органи артикуляційного апарату повинні швидко змінювати своє положення. Ось чому від їх рухливості та координованості у значній мірі залежить чіткість вимови звуків, слів та фраз.

Використання дидактичних ігор для сенсорного розвитку дитини в сімейному вихованні.

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: її форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розвитку. Чуттєве пізнання має виключне важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування і вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

Летіть у свою зграйку

Гра дає можливість дитині співставляти і узагальнювати предмети за кольором, вправляти її здатність розрізняти відтінки кольорів за насиченістю. Бажано, щоб в гру грали відразу декілька дітей.

Приготуйте 24 – 30 карток: по 4 – 5 відтінків за насиченістю із 7 кольорів спектру. На семи стільцях, розставлених у кімнаті, розкладіть 6 карток – червоного, помаранчевого, жовтого, зеленого, голубого, синього і фіолетового кольорів – по одній на кожний стілець. Покажіть дітям приготовлені картки і поясніть, що вони чарівні. Їх чари полягають в тому, що варто лише взяти котрусь картку в руку, як відразу перетворишся на веселу пташку такого ж кольору, як та картка. Роздайте кожній дитині по одній картці різних відтінків. Поясніть дитині, що коли ведучий (на перших порах цю роль доведеться виконувати вам) дасть команду: “Летіть до своєї зграйки” , кожна “пташка” повинна полетіти до стільця, на якому лежить картка відповідного кольору, потім повернутися до ведучого, щоб взяти наступну “пташку” і знову знайти схожий на неї колір і т. д.

Кольори

Ця гра допоможе закріпити уявлення дитини про різні кольори і відтінки, а також розвинути вміння розрізняти вміння предмети різних кольорів.

Запропонуйте дитині протягом 1 хвилини назвати 3 предмети певного кольору. Якщо він назве їх правильно – отримує один бал, і тоді настає ваша черга зробити те саме; а якщо помилиться – не отримує жодного балу, але наступний хід все одно переходить до вас. Повторювати предмети не дозволяється. Варто почати з основних кольорів спектру, а потім перейти до різноманітних відтінків.

Щоб ускладнити гру, можна збільшити кількість предметів, які слід назвати.

Якого кольору предмет?

Під час цієї гри дитина вчиться розрізняти і називати кольори та їх відтінки. Для гри можна використовувати інтер’єр кімнати, а також предмети, які знаходяться навколо вас.

Запропонуйте дитині уважно роздивитися колір стін, стелі, вікон, гардин і т. д. Потім виберіть якийсь об’єкт і попросіть дитину сказати, з яких кольорів він складається. Якщо дитина відповідає правильно, то далі вона може вибрати якийсь предмет і запитати вас, якого він кольору, а ви повинні відповісти.

Почніть гру з об’єктів достатньо простих за кольором, а далі ускладнюйте завдання – вибирайте предмети з декількома відтінками, з рідкісними поєднаннями кольорів. Якщо виникнуть ускладнення, допомагайте дитині визначити колір предмета, порівняти предмети за кольором, знайти якнайточнішу назву для кожного кольору чи відтінку.

Дорисуй фігуру

Ця гра спрямована на закріплення уявлень дитини про різноманітні форми і їх різновиди, а також розвиває здатність розрізняти ці форми; тренує дрібну моторику рук. Для гри потрібні декілька рисунків із зображенням фігур різної форми.

Запропонуйте дитині сказати, як називається фігура, і дорисувати їх. Поясніть дитині, що під час дорисовування не можна ні зменшувати, ні спотворювати форму фігури. Якщо їй важко дається виконання цього завдання, покажіть, як потрібно дорисовувати, на одній із фігур. Коли дитина дорисує усі фігури, попросіть вирізати їх і розкласти так, щоб разом опинилися фігури однакової форми (окремо квадрати, окремо ромби і т. д.). Зверніть увагу дитини на різновиди одної й тої ж форми.

Форми

Гра розвиває сприйняття форми. Ви вибираєте одну з форм – квадрат, прямокутник, ромб, трикутник, круг, овал, п’ятикутник чи трапецію.

Мета гри – за 1 хвилину назвати 3 предмети, які мають подібну форму. Наприклад. Ви вибрали прямокутник, дитина може назвати такі предмети : книга, телевізор, шафа. Якщо дитина виконала завдання правильно, отримує 1 бал. Теперь називати предмет може наступний учасник гри. Повторювати предмети не можна.

Гра стане складнішою, якщо встановити за правило називати не 3, а 5 предметів аналогічної форми за той же час.

Другий варіант гри – використання зображень предметів, які нагадують різні форми. Покажіть дитині картинки з такими предметами (дивитися малюнок) і запитайте, на які форми вони схожі.

Звірята шикуються

У цій грі вдосконалюється вміння розрізняти і впорядковувати предмети за величиною. Приготуйте 10 кольорових картонних смужок однакової ширини, які відрізняються за довжиною на 1 сантиметр ( від 1 до 10 см ). Смужки розкладіть перед дитиною на столі вертикально (тобто так, щоб “ширина” була по горизонталі, а довжина – по вертикалі; дивитися малюнок) і розкажіть про них дитині казку: “В одному лісі жили – були звірята. Усі вони були різні: і маленькі, і великі. Одного разу лев, цар звірів, вирішив зібрати усіх мешканців лісу і визначити, хто з них якої висоти : хто найвищий, я хто найнижчий. Зібралися звірі біля лева і почали шикуватися в ряд від найнижчого до найвищого. Штовхалися, сопіли, а вишикуватися так і не змогли. Допоможи їм виконати це завдання.”

Порадьте дитині вибрати спершу найменшу смужку, потім – найменшу серед тих, що залишилися і т. д. Якщо виникнуть труднощі, запропонуйте дитині поміряти смужки. Коли усі звірі вишикуються в ряд, запитайте дитину, хто з тварин, на його думку, міг би потрапити у цей ряд ; нехай назве звірів маленьких, середніх і великих за висотою.

Ту ж гру можна провести, запитуючи, для прикладу, хто найширший (чи найтовстіший) незалежно від зросту. У цьому випадку слід повернути смужки на 90 градусів, щоб вони відрізнялися одна від одної за шириною.

Порівняй предмети

Гра спрямована на порівняння предметів, які мають різні параметри величини.

Перед початком цієї гри бажано навчити дитину способу “порівняння “. Приготуйте різні предмети, наприклад, дві книжки однакової товщини, але різного формату, дві пірамідки (широку і вузьку), два олівці (довгий і короткий) і т. ін.

Покажіть дитині олівці і запитайте, чим вони відрізняються, а чим схожі. Потрібно, щоб дитина визначила, що вони відрізняються за довжиною, а подібні за товщиною. Потім запропонуйте їй порівняти у такий самий спосіб книжки, дві пірамідки і т. д. Якщо ці дії будуть вдаватися непогано, запропонуйте порівняти книжку з олівцем чи якимось іншим предметом.

КОМПЛЕКС ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ ДЛЯ ДІТЕЙ, ІЗ РОЗЛАДАМИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Мета: - покращення психофізичного тонусу; - регуляція процесів збудження і гальмування у корі головного мозку; - психотерапевтичний вплив; - покращення і нормалізація сердечно-судинної та дихальної систем, опорнорухового апарату, скелетних м'язів, порушень постави; - покращення адаптації хворих до фізичних навантажень.

Показання: - емоційно-лабільний розлад; - тривожно-фобічний розлад; - депресійний розлад; - неврастенія; - гіперкінетичний розлад поведінки; - синдром дефіциту уваги; - наслідок раннього органічного ураження центральної нервової системи; - енурез; - тики.

Протипоказання (загальні): - важкий стан хворого; - захворювання крові; - злоякісні пухлини.

Тимчасові протипоказання: - підвищення температури тіла; - зміни з боку клінічних аналізів крові (ШОЕ, лейкоцитоз тощо) і сечі.

Підготовча частина. Ходьба по колу. Динамічний подих. Ходьба на зовнішніх краях стіп, на носках (руки на поясі), із прискоренням, уповільненням, ходьба в напівприсіді, присіді, ходьба схресним кроком. Рухи руками, зігнутими в ліктях - назад, вперед. Динамічний подих. Біг по колу 7'-10'.

Основна частина. 1 Стоячи, у руках гімнастична палиця на витягнутих руках на рівні плечей.Дістати коліном гімнастичну палицю по черзі 10-12 р. Темп середній 2 Почергове відведення ніг назад на носок з одночасним підійманням рук вгору - вдих, повернутися ув.п. - видих 8-10 р. Виконувати поперемінно, дихання не затримувати 3 Гімнастична палиця на лопатках. Нахили корпуса вперед під кутом 45° 6-8 р. Темп середній. 4 Гімнастична палиця у руках. Комбінована вправа на рахунок 8: палиця перед грудьми - раз, зігнути руки у ліктях - два, підняти руки вгору з палицею (стати на носки) - три, опустити на лопатки - чотири, підняти руки вгору - п'ять, опустити на груди - шість, витягнути вперед - сім, опустити - вісім 5-6 р. Дихання не затримувати. 5 Гімнастична палиця на лопатках. Повороти корпуса у сторони, виконувати поперемінно 5-6 р. Темп середній. 6 Гімнастична палиця над головою на прямих руках.Обертання гімнастичної палиці над головою в одну та другу сторони, стояти на носках.Темп середній. 7 Гімнастична палиця на рівні плечей на витягнутих руках, ноги нарізно Присідання на повну стопу 5-6 р. Темп середній. 8 Вправа на розслаблення.

9 Гімнастична палиця унизу.Підняти руки с гімнастичною палицею вгору, прогнутися назад, нахилитись уперед, покласти палицю на підлогу, взяти палицю, підняти вгору, прогнутися, опустити 3-4 р. Дихання не затримувати.10 Гімнастична палиця за головою.Кругові обертання головою. Темп повільний. 11 Руки витягнуті вперед Із гімнастичною палицею. На 1 - торкнутися носком протилежної руки, 2 - в.п. 5-6 р. кожною ногою. Виконувати повільно, дихання не затримувати. 12 Ноги нарізно, руки на поясі. Крутіння тулубом вліво, вправо 4-5 р. Темп середній. 13 Вправа на гімнастичній лавці. Ходьба по гімнастичній лавці із різними положеннями рук (на поясі, до плечей, зі сплесками в долоні). Ходьба бокам (лівим, правим) із різним положенням рук. Ходьба приставними кроками то лівим, то правим боком. Ходьба на носках.

14 Лежачи на спині, руки під головою. Діафрагмальне дихання. Підняти праву ногу, відвести її у сторону, повернутися у в.п. Те же саме - лівою ногою, робити поперемінно на рахунок 4. 6-8 р. кожною ногою.15 В.п. лежачи на животі, руки під підборіддям.Почергове підіймання прямих ніг 10р.

Рух по-пластунські 5-6 р. Темп повільний. 16 Стоячи на колінах, руки на поясі.Сісти на підлогу направо від колін, повернутися у в.п., потім - уліво 5-6 р. Темп повільний.17 Вправа на розслаблення. 18 Лицем до гімнастичної стінки, ноги разом. Присідання у стінки, руки на рівні пояса на перекладці.

Заключна частина 19 Основна стійка.Ходьба звичайним кроком, зберігаючи правильну поставу. Ходьба з рухами руками в сторони, вгору, вперед. Ходьба з почерговим підійманням стегна. Ходьба зі сповільненням темпу. Вправи на розслаблення. Дихання спокійне, рівномірне.